Карта сайта

Генії належать світу: в Києві засяяло «Світле Воскресіння»

2 фото

1

2

01 апреля 2009

В кожному експонаті присутній дух Миколи Гоголя
 

Це видання творів письменника та книжкова графіка, а також уперше виставлені на огляд ориґінальні автографи та документи, - повідомляє kievtv.com.ua.

В кожному з двохсот експонатів, що виставлені з фонду Музею Книги і друкарства присутній дух Миколи Гоголя. Будь-то книга, портрет, ілюстрація. Великий українець писав російською, але інші великі українці перекладали твори письменника на його рідну мову, ці примірники й складають основу виставки

Людмила Парійська, провідний науковий працівник Музею книги і друкарства
Хотіли показати видання Гоголя і в першу чергу переклади Гоголя українською мовою, оскільки сьогодні це питання досить актуальне.

Переклади Івана Франка, Лесі Українки, Олени Пчілки, Остапа Вишні, Максима Рильського. Без зазначення автора перекладу - заяложений томик «Мертвих душ», виданий 1934-ого. Причина на поверхні - його здійснив Григорій Косинка, розстріляний саме того року. Сам Микола Гоголь, писавши «Мертві душі», хотів зробити світ кращим. Однак, все, що виходило з-під його пера, сучасники сприймали зверхньо, заплющуючи очі на моральну й духовну кризу, в якій перебувало суспільство.

Микола Жулинський, директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України: «Він не через соціальні бунти, не через кров, не через протести, а через моральне вдосконалення, через повернення віри у Господа і віри в себе, він хотів удосконалити це суспільство».

Унікальні й вперше виставляються оригінальні автографи та документи Миколи Гоголя. Дві подорожні, видані письменнику у 1851ому році на проїзд з Одеси до Богуслава та Москви, та листи до матері. Все це надав Інститут літератури імені Шевченка. З власних фондів музею - прижиттєве виданння «Тараса Бульби», датоване 1850-м.

Віталій Журавський, в. о. заступника голови КМДА: «Багато написано про Гоголя як українського письменника, російського письменника. Але Гоголь маловідомий, на жаль - великий Гоголь, видатний Гоголь - як православний письменник. Він керувався в своєму житті любов‘ю до Бога над усе і любов‘ю до людей».

Експозиція, присвячена Миколі Гоголю, в Музеї книги і друкарства працюватиме до 4 травня. Музейники не ставили за мету доводити, хто більше має прав на письменника - Україна чи Росія, бо ж генії належать світу.

 
Гоголь - за кадром держави
 

Фільм про дитинство Миколи Гоголя – єдина українська документальна стрічка, якою наша країна зустрічає ювілей письменника, - пише «Вечірка».  Та й то, держава до цього жодного стосунку не має. А от Росія оцінила…

Українська громадськість широко відзначає 200-літній ювілей від дня народження великого письменника Миколи Гоголя. В Національній опері – вистава «Тарас Бульба». В кінотеатрах – однойменна російська стрічка режисера Володимира Бортка, українця за походженням, відзнята за участю української масовки і народного артиста України Богдана Ступки.

Театрали, як завжди, розгорнули на кілька днів фестиваль мистецтв «Гоголь-фест». Літератори й науковці презентують дослідження родоводу письменника і читають українські переклади його творів.

А от стосовно документального кіно стався прокол. У Росії виходить на телеекрани фільм «Птиця Гоголь» з ведучим Леонідом Парфьоновим. Україна не змогла відповісти нічим адекватним. Якщо не брати до уваги фільм київського режисера Сергія Гавриленка, котрий минулого тижня дебютував у Москві і був помічений на найвищому рівні в цій державі, - пише «Вечірка».
Свій фільм «М. В. Гоголь. Витоки» режисер планує розповсюджувати в Україні і Росії водночас. Минулого тижня фільм уже дебютував у Москві на відкритті першого – і поки що єдиного – музею Гоголя.

Йдеться про меморіальний музей-квартиру, де письменник прожив свої останні роки. Відкриття відбулося 27 березня і показ фільму став частиною урочистої церемонії, на яку того дня завітали найвищі посадові особи російської держави. Серед них – Президент РФ Дмитрій Медвєдєв і мер російської столиці Юрій Лужков. Усім їм було вручено відеодиски з цим фільмом.

Мер Москви і Президент Росії, в свою чергу, висловили подяку режисеру фільму. Фільм про «малоросійський» період життя письменника, якого своїм вважають і українці, і росіяни, було схвально сприйнято як пересічними глядачами, так і фахівцями-літературознавцями.
Особливе місце в фільмі посідають роки навчання в Ніжинській гімназії вищих наук. Творча натура студента Миколи Гоголя прагнула реалізації в мистецтві всупереч рутинній атмосфері в навчальному закладі. «Навчання його обтяжувало. Хлопець мріяв про інше – він грав у театрах, малював, писав свої перші твори. Його душа вимагала більшого, ніж простого казенного навчання. І це все співзвучно і нашому часу, і нашим дітям так само», – відмічає режисер.
За словами директорки музею Віри Вікулової, поважні гості звернули увагу саме на те, що автори фільму «М. В. Гоголь. Витоки» були єдиними кінематографістами з України, хто привіз свій продукт на відкриття першого російського музею Гоголя.
Як повідомив режисер Сергій Гавриленко, його творча група планує до кінця цього року завершити роботу над другим фільмом про Гоголя. Цього разу стрічка має бути присвячена останнім рокам життя письменника на підставі його останніх творів. Після закінчення зйомок фільм надійде в продаж до московського гоголівського музею, з яким режисер уклав дворічний договір на розповсюдження його робіт, - пише «Вечірка».

Українські музеї так само не залишаться без нової роботи режисера. Проте пріоритет, за словами пана Гавриленка, надаватиметься музеям, пов’язаним з Гоголем. Йдеться, зокрема, про музеї-заповідники в Гоголеві і Великих Сорочинцях.

 

Оценка статьи:
Рейтинг (1 проголосовал)
Кстати

В кожному експонаті присутній дух Миколи Гоголя
 

Це видання творів письменника та книжкова графіка, а також уперше виставлені на огляд ориґінальні автографи та документи, - повідомляє kievtv.com.ua.

В кожному з двохсот експонатів, що виставлені з фонду Музею Книги і друкарства присутній дух Миколи Гоголя. Будь-то книга, портрет, ілюстрація. Великий українець писав російською, але інші великі українці перекладали твори письменника на його рідну мову, ці примірники й складають основу виставки

Людмила Парійська, провідний науковий працівник Музею книги і друкарства
Хотіли показати видання Гоголя і в першу чергу переклади Гоголя українською мовою, оскільки сьогодні це питання досить актуальне.

Переклади Івана Франка, Лесі Українки, Олени Пчілки, Остапа Вишні, Максима Рильського. Без зазначення автора перекладу - заяложений томик «Мертвих душ», виданий 1934-ого. Причина на поверхні - його здійснив Григорій Косинка, розстріляний саме того року. Сам Микола Гоголь, писавши «Мертві душі», хотів зробити світ кращим. Однак, все, що виходило з-під його пера, сучасники сприймали зверхньо, заплющуючи очі на моральну й духовну кризу, в якій перебувало суспільство.

Микола Жулинський, директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України: «Він не через соціальні бунти, не через кров, не через протести, а через моральне вдосконалення, через повернення віри у Господа і віри в себе, він хотів удосконалити це суспільство».

Унікальні й вперше виставляються оригінальні автографи та документи Миколи Гоголя. Дві подорожні, видані письменнику у 1851ому році на проїзд з Одеси до Богуслава та Москви, та листи до матері. Все це надав Інститут літератури імені Шевченка. З власних фондів музею - прижиттєве виданння «Тараса Бульби», датоване 1850-м.

Віталій Журавський, в. о. заступника голови КМДА: «Багато написано про Гоголя як українського письменника, російського письменника. Але Гоголь маловідомий, на жаль - великий Гоголь, видатний Гоголь - як православний письменник. Він керувався в своєму житті любов‘ю до Бога над усе і любов‘ю до людей».

Експозиція, присвячена Миколі Гоголю, в Музеї книги і друкарства працюватиме до 4 травня. Музейники не ставили за мету доводити, хто більше має прав на письменника - Україна чи Росія, бо ж генії належать світу.

 
Гоголь - за кадром держави
 

Фільм про дитинство Миколи Гоголя – єдина українська документальна стрічка, якою наша країна зустрічає ювілей письменника, - пише «Вечірка».  Та й то, держава до цього жодного стосунку не має. А от Росія оцінила…

Українська громадськість широко відзначає 200-літній ювілей від дня народження великого письменника Миколи Гоголя. В Національній опері – вистава «Тарас Бульба». В кінотеатрах – однойменна російська стрічка режисера Володимира Бортка, українця за походженням, відзнята за участю української масовки і народного артиста України Богдана Ступки.

Театрали, як завжди, розгорнули на кілька днів фестиваль мистецтв «Гоголь-фест». Літератори й науковці презентують дослідження родоводу письменника і читають українські переклади його творів.

А от стосовно документального кіно стався прокол. У Росії виходить на телеекрани фільм «Птиця Гоголь» з ведучим Леонідом Парфьоновим. Україна не змогла відповісти нічим адекватним. Якщо не брати до уваги фільм київського режисера Сергія Гавриленка, котрий минулого тижня дебютував у Москві і був помічений на найвищому рівні в цій державі, - пише «Вечірка».
Свій фільм «М. В. Гоголь. Витоки» режисер планує розповсюджувати в Україні і Росії водночас. Минулого тижня фільм уже дебютував у Москві на відкритті першого – і поки що єдиного – музею Гоголя.

Йдеться про меморіальний музей-квартиру, де письменник прожив свої останні роки. Відкриття відбулося 27 березня і показ фільму став частиною урочистої церемонії, на яку того дня завітали найвищі посадові особи російської держави. Серед них – Президент РФ Дмитрій Медвєдєв і мер російської столиці Юрій Лужков. Усім їм було вручено відеодиски з цим фільмом.

Мер Москви і Президент Росії, в свою чергу, висловили подяку режисеру фільму. Фільм про «малоросійський» період життя письменника, якого своїм вважають і українці, і росіяни, було схвально сприйнято як пересічними глядачами, так і фахівцями-літературознавцями.
Особливе місце в фільмі посідають роки навчання в Ніжинській гімназії вищих наук. Творча натура студента Миколи Гоголя прагнула реалізації в мистецтві всупереч рутинній атмосфері в навчальному закладі. «Навчання його обтяжувало. Хлопець мріяв про інше – він грав у театрах, малював, писав свої перші твори. Його душа вимагала більшого, ніж простого казенного навчання. І це все співзвучно і нашому часу, і нашим дітям так само», – відмічає режисер.
За словами директорки музею Віри Вікулової, поважні гості звернули увагу саме на те, що автори фільму «М. В. Гоголь. Витоки» були єдиними кінематографістами з України, хто привіз свій продукт на відкриття першого російського музею Гоголя.
Як повідомив режисер Сергій Гавриленко, його творча група планує до кінця цього року завершити роботу над другим фільмом про Гоголя. Цього разу стрічка має бути присвячена останнім рокам життя письменника на підставі його останніх творів. Після закінчення зйомок фільм надійде в продаж до московського гоголівського музею, з яким режисер уклав дворічний договір на розповсюдження його робіт, - пише «Вечірка».

Українські музеї так само не залишаться без нової роботи режисера. Проте пріоритет, за словами пана Гавриленка, надаватиметься музеям, пов’язаним з Гоголем. Йдеться, зокрема, про музеї-заповідники в Гоголеві і Великих Сорочинцях.

 

вверх